- підкований
- —————————————————————————————підко́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відкований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкувати … Український тлумачний словник
непідкований — а, е. Якого не підкували … Український тлумачний словник
підкований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підкувати. 2) у знач. прикм., розм. Досвідчений, вправний … Український тлумачний словник
підкований — [п ідко/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
відкований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
непідкований — прикметник … Орфографічний словник української мови
прослідкований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
кований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до кувати I 1), 2), 5). || ко/вано, безос. присудк. сл. •• Ко/ваний на всі чоти/ри ноги/ (копи/та) дуже досвідчений, бувалий. 2) у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням (див … Український тлумачний словник
непідкованість — ності, ж. Абстр. ім. до непідкований … Український тлумачний словник
підкованість — ності, ж. Абстр. ім. до підкований 2) … Український тлумачний словник